Chopin: Nocturne in C-sharp Minor

О СМЫСЛАХ
ГАЛИНА ШЛЫКОВА
5 АПРЕЛЯ 2017 г.
Когда мальчики бьют друг другу морды в кровь, то приз победителю вполне себе осязаем – либо дивчина, либо репутация. Кровавая жатва войн “во имя высоких идеалов освобождения от…” не имеет на самом деле ни малейшего отношения к спасению хотя бы одного-единственного человека. Про спортсменов лучше промолчу – там мотивация вообще бредовая. Ну это так, просто мои личные мысли.
А вот факты.
После концерта (4.04 в Харькове) у нас получилась краткая встреча с Андреем Гавриловым. Счастливая улыбка, концертная рубаха – хоть выжимай, теплое рукопожатие и – его пальцы с кровоточащими ранами… Что это, как, почему? – хотелось спросить, но оно не спросилось,потому что ответ был дан на сцене – намного раньше,чем я увидела эту кровь… Все, кто хотя бы в последние месяцы следил за публикациями и интервью Андрея и слушал записи с концертов, хорошо представляют себе суть вызова, брошенного им протухшему миру и всем живущим в нем. Все трансцедентные силы и свет излились в звуках Музыки, отданной нам через его сердце, разум и руки…добровольно… Я никогда не забуду эту кровь. Вам это ни о чем не напоминает? Мне – да. “Ради нас, людей, и ради нашего спасения…” Целую Ваше сердце и Ваши окровавленные пальцы, Маэстро.

Друзья, любите Галинушку. Она светлая. Только, Галка, не бросай нас тут пожалуйста. Я понимаю, что тебя не шибко держит притяжение земли, но, всё же. Оставайся подольше.

Письмо Украинской Мамы.

АНДРІЙ ГАВРИЛОВ
або ТРИ СИНОЧКИ
Він був ще там… За роялем… З Шопеном. На сцені. Зал не дихав. Він іще, іще раз показував душу Шопена, його любов і радість, і сміх і гнів… Він його серцем проходив, а руки робили свою справу, прислухаючись до душі. А тут… за сценою люди обіймали його, хотіли до нього притулитися – до генія… Зболеною душею, стривоженим серцем після двох революцій, Майдану і війною… Коли вбивають і забирають життя.
Студенти почули і побачили приклад самовідданості і великої любові і праці Андрія, який через багато років приїхав в Україну. Гастролі по розтерзаній Україні, яку шматували з усіх боків, а вона стояла, вчилась і слухала… Звідси тікали, а він приїхав… Це могла зробити тільки Велика Людина, яка хотіла сама допомогти Україні. Він, який пережив такі утиски Совдепії, стреси, неможливість грати, приїхав сюди де йшла війна. Він хотів іти по лезу бритви від самотності.
Андрієчку, ми тебе чуємо нашими світлими, відкритими душами, і радіємо, що у таку скрутну годину ти приїхав до нас, щоб підтримати. Гастролі: Харків, Дніпро, Львів, Київ. Тебе стрічає Дніпро, у світлі якого горить твоя душа і небо, яке впирається в його боки і обнімає тебе.
Наше небо засвічує твою душу і твій дух світлом твоєї душі, твою свідомість і твоє тіло, хай воно буде кріпке і здорове.
А я тебе обіймаю як старшого сина. Тепер у мене три синочки: Андрій, Сашко і Олексій.
Дай, Боже, Вам здоров’я.

Ваша мама.

Спасибо ребята. Не волнуйтесь пожалуйста. Дело профессиональное. Пальцы пианиста, они, как кусты орешника. Потекли соком, обстрогал, и как новые. До следующего раза. Anyway, я вам очень благодарен, но, действительно, всё позади. Это моя плата коллективу. Но и коллектив не в долгу. За 72 часа они проскакали моих 40 лет. Тоже, знаете, стресс ого-го. Так что, теперь у нас каникулы. Шоб ви знали. Как говорят там, куда мы направляемся.

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s